Статистика відвідувань

Яндекс.Метрика

 

Село Дружне розташоване на лівому березі річки Десенка, віддалене на 27 км від районного центру Калинівка і межує з трьома районними центрами – Козятинським , Погребищанським та Липовецьким. Територія Дружненської сільської ради становить 2615, 2 га.

          Село існує з кінця ХV11 ст. . Колись на місці села були чагарники .В яру протікала невеличка річка, в якій чабани напували овець. Інколи вівці потрапляли в трясовину і топилися. Тому річку назвали Овечою. Згодом , коли тут осіли чабани , це поселення назвали Овечачим.

          Село було у володінні пана С.Ф.Мерінга. Йому належало 906 га кращих земель, церкві – 100 га , селянам – 593 га. У 1900 році тут проживало 1510 мешканців. З них 751 – чоловіки , 759 – жінки.

          На той час в селі знаходились православна церква, часовня, церковно-приходська школа, винокурний завод, який належав С.Мерінгу, вітряний млин селянина Григорія Кравчука, дві круподерні , одна соломорізка.

          У 1907 році Мерінг побудував завод в іншому місці і більш удосконалив його.

          Радянська влада в Овечачому проголошена 27.06.1919 року Бердичівським ревкомом . В цьому ж році створено комнезам. Першим головою комнезаму був Кирило Федорович Постоюк. Між селянами подушно розподілили 906 га землі, 100 коней, 50 возів, сільгоспінвентар.

          В 1922р  в Овечачому організовано радгосп – відділок , який до 1958 року належав Новогребельському цукрокомбінату.

          В 1924 році в Овечачому було утворено сільськогосподарську артіль «Рій». В 1932 році артіль перейменовано на колгосп ім.Постишева.

          До 1930 року в селі працювала тільки початкова школа , в якій навчалось 70-80 учнів.У 1930 році відкрився 5-й клас у новому приміщенні ( зараз тут знаходиться школа).

          В липні 1941 року село захопили німці, зруйнували більшість будинків, опустошили село. До Німеччини вивезли понад 150 жителів , багато хліба, спирту, 1350 голів худоби. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 270 жителів села , з них 200 нагороджено орденами і медалями. В березні 1944 року село було  звільнене радянськими військами від фашистів.

          В 1964 році село перейменували на Дружне.

          На даний час на території Дружненської сільської ради працює Овечацьке МПД ДП Укрспирт, відділок СВК «Надія», функціонує фельдшерсько-акушерський пункт, загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури , бібліотека, відділ зв'язку, 3 магазини продовольчої групи та 1 магазин промислової групи товарів. В 2010 освячено новозбудований Храм , в який збудовано за ініціативи місцевого священника о.Богдана,  силами місцевого населення та з допомогою окремих меценатів.

 

 Відстань до районного центру

- шосейним шляхом      27 км.

 - залізницею                  -

 Територія

Всього 2615,2 га

в т.ч.: земель державної власності 763,2га

земель комунальної власності 157 га

земель приватної власності 1695 га

Площа населеного пункту  356 га

в т.ч.: державна власність 41,0 га

комунальної власності 152га

приватна власність  163 га

  Місцева рада утворена в 1990 р.

Відстань до найближчої місцевої ради 5 км. (   Новогребельська сільська рада  )

 

 Кількість виборців 515 чол.

                   Сільський голова Малогулко Наталія Борисівна

число місяць і рік народження  -  14.01. 1968

службовий телефон   -(04333) 3-97-80

освіта незакінчена вища

спеціальність за освітою – технік-технолог

        Ким висунутий на виборах  -  самовисунення 

        Обраний з 2 -ох кандидатур 30.10.2010  року

        Отримав 266  (65,7%) голосів виборців

        Обирається    друге скликання